Хліба і видовищ: рабовласницька культура у цивілізованій наволочці

На пропозиції "Го вболівати за збірну сьогодні" чи "Ідем на прем’єру в кіно" я часто відповідаю: "Братан, то надто розкішно для мене". Після систематичних випадків відхилення пропозицій оточення зараховує тебе до юродивих, схимників, які в монастирських храмах всі в чорному, що навіть обличчя не видно, стоять осторонь всіх. Але іноді буває і протилежна реакція, наприклад, коли кажеш, що футбол – бидлошоу.

Незрозуміло від чого і коли ми встигли так сильно втомитися, щоб розглядати різного роду низькосортний продукт (телешоу чи YouTube) як дозвілля, приємний відпочинок і розваги. Від 1,5 до чотири години на добу різні представники соціуму витрачають на телебачення, не рахуючи того, що ящик і так може працювати у фоновому режимі в спальні і на кухні; а ще більше часу у нас, як у середньостатистичних обивателів, йде на інтернет-серфінг. Десь просто, щоб “убити час” в черзі, десь від нічого робити листаємо безкінечну стрічку соцмережі, без конкретної цілі споживання пронованого контенту.

Я, як жадібна до нестачі часу людина, перебираю фільм як гречку, перш ніж дам свою барську волю на те, щоб з ним ознайомитися. І коли з ним ознайомлююся, то аж ніяк не звичайно, як більшість глядачів, щоб приємно провести час. А для того, щоб отримати якусь цінність, повчитися чужого досвіду, “стати на путь істинний”, а в ідеалі - впасти в істерику від власної недосконалості і порішати з цим.

Ренесанс

Людина має навички з нічого зробити щось, а головне продати то з мінімум стопроцентною націнкою. Усі телешоу, театр, мистецтво, шоу-бізнес, ногомяч, мордобій та інші види масового спорту є ніщо інше, як заточені під "цивілізовані" рамки розваги рабовласницьких Древньої Греції та Риму. Пам'ятаєш, як Ювенал описував підкуп римськими політиками плебсу-електорату? Це крилатий нині вислів “хліба і видовищ”.

Сучасна культура – це рабовласницька культура античності, яку за вуха почали витягати в епоху Ренесансу, Відродження, в Європі 14-17 століть, коли з’вилися принципи гуманізму, людської виключності і почала возвеличуватися краса.

Відродження… відродження чого? Відродження рабовласницької античності, де був кастовий поділ на патриціїв і плебеїв. Останнім в грецькому театрі ставили вистави, на яких заради реалістичності вбивали актора, і на потіху їм же влаштували піврічні гладіаторські бої в Колізеї, що не припинялися денно і нічно. Кінематограф – це античний театр. Бокс – це античні гладіаторські бої. Ралі, Формула-1 – це ті ж перегони на колісницях.

Чи спроможний ти, взявши книгу до рук, поставити себе вище її автора і читати книгу не як учень труди учителя, а як критик і у видавництві? Зазвичай ти ставиш себе в позицію учня і глибоко вникаючи читаєш книгу, боготворячи її творця.

Автори драматичних, мелодрамних книг і поезії часто є вибагливими урбаністичними інтелектуальними сопляками, місце яких під шконкою у параші. Або мамкиними бізнесменами, що бігло вивчили методику по написанню бестселера про досягнення фіолетового успіху, і тепер толкують жителю Глевахи, як йому “вийти з зони комфорту”. А як в неї попасти?

Світ уже який десяток років рухається в напрямку глобалізації. І глобалізація ця направлена виключно в сторону Америки. Америка непримусово асимілює первісні ознаки народності світових країн і підміняє своєю так званою культурою, яка більше нагадує візерунок на снігу, де пес попісяв. Пам’ятаєш гул, що піднявся, коли дівчатка-школярі станцювали танець бджілок? Чи це не віяння заходу? Музика, фільми, їжа, ментальність і одяг дує звідти протягом. Це погано? Це ужасно, бо асимілюється культура корінного населення інших країн земного шару.

З книгами повний аут, тому що автор – рішала, який буде головний герой, добрий чи злий. І поки ти читаєш книгу і захоплюєшся нею непомітно може відбутися підміна істинних понять добра і зла, ти набуєш хибних концепцій про влаштування оточуючого світу, а також, часто навмисне, за сценарієм Джорджа Оруелла відбувається з конкретною вигідною ціллю підміна деяких елементів мови, вводиться так званий “новояз” (про нього буде окрема стаття).

Мистецтво, музика, кіно та театр, література, живопис ми умовно ділимо на два рівні: високе і низьке, або лубочне. В другій половині ХХ століття лубочне мистецтво витіснило високе, що прямо свідчить про деградацію мас.

Відмінність лубочного від високого мистецтва в тому, що перше апелює до тваринної складової двоногого прямоходячого - емоції: гумор, бойовики, серіали, любов, еротика, секс, детективи, автогонки, футбол, бокс, хокей, цирк, клоунади і інша дешевизна.

Високе мистецтво вражає інтелект, заставляючи людину розумну роздумувати і, по ідеї, не деградувати. Але теми бувать дуже неординарними. Хтось впихає содомство під соусом боротьби за права людини, хтось виховує фашистів, хтось народжує патріотичну вірність, звертаючись до фальсифікованої історії. Ось тут і ризик засвоїти хибні поняття і світогляд.

Взяти спорт – природні людські потреби у хорошій фізичній формі перетворилися в культ ідеального тіла і високомаржинальний футбольний бізнес, продаж фітнесу, анаболіків, спортивне харчування, допінг і розкрадання бюджету при будівництві споруд для олімпіад.

Фізично людина повинна бути так само культурна, як і духовно, не повинна бути зовсім позбавлена форм, не повинна думати, що абсолютно байдужий зовнішній вигляд, є осанка чи немає. І це повинно бути природньо, виправдано життям. А спорт - життям невиправданий.

Спорт зараз являє собою ремесло. Замінимо рух як ремесло будь-яким іншим словом: читання як ремесло, любов як ремесло, їжа, сон, молитва і т. д. як ремесло. Все це буде або безглуздо, або нікчемно. Коли ж слово рух замінимо в тому ж значенні - тратою, а в даному випадку навіть витратою - сил, то побачимо, що трата сил як ремесло - є злочин там, де їх не вистачає для необхідного. Спортивна трата сил є крадіжка сил у тих, хто трудиться, трата чужих, останніх сил.

Кожен професійний спортсмен - злодій, і я дивуюся робочій людині, яка не бачить, що піт, який проливає спортсмен - даремний. Не тільки не бачить, а й останній свій труженицький гріш витрачає на те, щоб своїми очима побачити, як цей піт – проливається. Спорт є трата часу на витрату сил.

На градус вище

Ти є те, чим ти себе харчуєш – їжа, фільми, книги, музика і люди, які тебе оточують. Якби ти знав, хто, з чого і в яких умовах робить вищеперераховані продукти, які ти в подальшому споживаєш, тобі б, як і мені, остогидла і та “їжа”, і ти сам собі.

Недавно була публікація про суворий реалізм. СР – це те, що ти не міг собі представити в виду обмеженості своєї зони життєдіяльності, але що існує в реальності, що є звичними для когось речами, але для тебе настільки дике, як “залитий пінобетон у вагіну неповнолітньої дівчинки”. Цитую Хача:

Коли ти заходиш у цю тусовку, то через якийсь час бачиш, що суть не змінюється: що на цьому рівні, що у бидла біля під'їзду на районі, де я ріс, будучи простим хлопчиком. Лише все більш красиво і дорого: та ж наркота, алкоголь і збочення, тільки дорожче і різноманітніше.

Більш того, якщо бидло на районі стримується якимись принципами "довбати в сраку западло", то там нічого цього не цураються - довбуться один з одним як хлопавки. І ще готові платити за це великі гроші. Оскільки гроші зливати вже нікуди, а смисли собі ніхто вигадувати не вміє, то починається банальна мавпяча поведінка. Чим більше грошей, тим більш цинічний погляд на світ і збоченні потреби. Відбувається знецінення всього і вся.

Досить довго мене не переставало дивувати, наскільки в цих елітних тусовках все розпусне і цинічне. Є тусовка загальна, куди можуть потрапити майже всі. Є елітна для багатих. А є зовсім "своя" тусовка, куди потрапляють тільки по особливому знайомству. І в цій "своїй" тусовці, крім різноманітних наркотиків і подібних розваг, ще захоплюються різними екзотичними видами збочень.

У шоу-бізнесі вже всі один з одними перетрахалися. Слави можна досягти через ліжко, і я буквально бачив, як ті чи інші новачки готові були підставити жопу, щоб добитися слави. Більшість людей собі навіть не уявляє, які "правильні і улюблені" кумири ті ще збоченці, про яких нічого поганого навіть не подумаєш.

При цьому на камеру вони кричать високоморальні промови про православ'я, що треба жити праведно, про євразійство і патріотизм, національну ідею, яка повинна об'єднати людей. Вони створюють громадський прилизаний образ, а самі знаходяться в розпусті. До народу, якому вони все це розповідають, ставлення як до бидломаси і з гумором.

Якщо в цій тусовці з'являється хлопець з красивим обличчям, то першим ділом вся "бувала" еліта хоче його "насадити", і тільки потім у нього з'являється шанс пробитися нагору. Не сказати, що вони всі прямо гомосексуалісти. Просто баби їм вже не цікаві. У більшості є дружини і сім'ї, баби всі і так ведуться, із задоволенням готові лягти під них. Немає вже "забороненого плоду", вже не потрібно нічого домагатися. Всі і так стеляться під тебе. Тому хочеться нових специфічних емоцій.

Всі ці "стомлені сонцем" з "дев'ятої роти" із задоволенням трахаються з молодими хлопчиками. У людини, яка регулярно дивиться в екран телевізора, порветься мозок, якщо вона дізнається, які прізвища там фігурують.

Є жуйка для основної маси населення, яке сприймається ними як бидло. А є реальне життя, яким живуть "кумири". І в цьому реальному житті, в пошуках специфічних емоцій, вони займаються найвитонченішою розпустою, яка звичайній людині навіть не прийде в голову, таке навіть в порно рідко побачиш.

Зазвичай буває так, що симпатичний хлопець, коли потрапляє в цей гадючник, то головою йому думати не доводиться, тому що і так легко все дається. Він пробиває собі дорогу гарненьким обличчям і підставленою дупою. Але без таланту і старанної роботи ця збочена система швидко його переробить до того моменту, поки до нього буде інтерес. А потім виплюне і зламає життя, бо психіка не була готова до таких анальних американських гірок.

А є одиниці, які набираються досвіду, у них відкриваються очі, вони тверезо починають на все це дивитися і використовувати собі на благо. Технічно лавірують. Хтось готовий навіть цинічно підставити дупу, коли треба. Йде до своєї мети і його психологічно нічого не ламає.

Якщо бути в ілюзіях "красивого гламурного світського життя", то дуже швидко витрахають і викинуть як якогось покидька на сміття. Хлопчики-повії там вдаються до крайніх заходів навіть більше, ніж дівчата-повії. У дівчат зовсім примітивні завдання, і на весь час такими і залишаються: вийти заміж, народити дітей і забезпечити їх. Для них замаскована проституція це природний процес, створений самою природою.

Ну, а хлопця це може зламати. Якщо хтось відкрив талант у когось, то спочатку обов'язково трахне цього хлопця, перш ніж дати можливість пробитися. А потім його ж у вузькому оточенні ще й пустять по колу. Кожен, зрозуміло, пропонує йому натомість якийсь ресурс, що збільшить популярність і розширить можливості.

Це відбувається не завжди і не з усіма, але 90% у цій вузькій елітній тусовці відбувається в прямому сенсі через жопу. Всім цим дорослим режисерам, акторам і музикантам розпуста потрібна банально для того, щоб отримати якесь натхнення, зарядитися емоціями.

Все людське, що викликає емоції у звичайних людей, їх не вставляє вже. "Мораль і принципи" - це для них марнослів'я, яке вони використовують для взаємодії зі споживачами їх продукції. А самі вони це серйозно не сприймають. Кожен знаходиться на своїй збоченій специфічній хвилі.

Аміран Сардаров, "Жизнь с головой"

Це так само як продовольство: якби ти знав у яких умовах вирощували скотину, як вона в муках і конвульсіях помирала, в яких антисанітарних умовах обробляли її м’ясо і що в нього досипали перш ніж воно попало на прилавок, ти би перехотів не тільки його їсти, а будь що з супермаркету взагалі (не беручи до уваги те, що те м’ясо вимочують, щоб продовжити термін придатності).

Аномальна температура

Гомосексуалізм у шоу-бізі, по суті, не найгірше, що може бути. Є така мода, звичай, фішка у зірок естради – світити масонськими символами: прикривати одне око і розміщувати пірамідки на обкладинках альбомів, робити руками трикутнички, показувати козу і просто – співати про сатану, ілюмінатів і новий світовий порядок.

Коли світові кумири не просто співають деградаційні лейтмотиви, а навмисне розміщують сатанинську символіку – тоді вже стає моторошно, в якому світі ти живеш? Нижче я підібрав найбільш інформативні відео про окультну символіку в музичній індустрії наших представників і американських.

У фільмі вище зібрано доволі багато прикладів того, що зірки заключили з люцифером, князем тьми, так званим, договір: слава в обмін на славу. Але потім про це пожаліли. Переважно це представники музичної індустрії.

На телешоу задають питання, чому Джоні Депп не дивиться своїх фільмів а також розповідається, за що був убитий Майкл Джексон.

А ось власне сам Майкл з іллюмінатськими символами і знаками бафомета. Потім він же ропзповідав про ці символи і зв’язки, за що був кікнутий з індустрії.

Відео вище – зібрання посилань на масонів, іллюмінатів, новий світовий порядок і сатану у піснях відомих виконавців.

Дуже сочний відео-розбір останнього кліпу Мадонни. Вражає наповненість символікою. А відео нижче – уже про російських виконавців, тобто нас стороною не обходить.

Є такий дядько Девід Айк, який вважає, що нашу планету захопили рептилоїди. І є відео, де у зірок кінематографу і музичної індустрії буквально зіниці на якийсь момент робляться як у рептилій:

Якщо взяти до уваги сказане у фільмі, що у зірок естради поселилися біси\духи\сатана + в Біблії образ люцифера представлений у вигляді змія маємо логічний зв’язок. Рептилоїди – це вже межа фантастики, голову треба мати на плечах. А от біси, і сам сатана, дуже таки реальна річ:

Замість висновка: класична музика не шкодить здоров’ю. В наступних публікаціях буде розібрано, як саме музика впливає на здоров’я, згаданий у цій статті новояз, тобто як у книгах і словниках підміняються терміни і притягуються за вуха інші значення слів, про цензуру в інтернеті і переписування історії за Оруеллівським сценарієм.