У попередній статті було розглянуто п’ять міфів, що культивуються гомосексуальною пропагандою. У цьому продовженні буде розглянуто іншу половину міфів, а саме: чому діти в гомосексуальних сім'ях також стають гомосексуалістами, гомосексуалізм корешує з педофілією і чому гомосексуалізму немає серед тварин
Гомосексуальна сім'я не впливає на орієнтацію дитини
По-перше, гомосексуальною сім'я не може бути. Сім'єю може називатися лише шлюб чоловіка і жінки, що може дати потомство. Стверджувати, що гомосексуальна "сім'я" нічим не гірше сім'ї звичайної - як мінімум абсурдно. По тій причині, що щодня кожен з нас має є свідком дорослих і дітей, які виховувались і зараз виховуються в “гомосексуальній” сім’ї, у сім’ї, де мати і бабця встановили свої домінанті порядки, а задавлений, раніше вихований в такій же “одностатевій” сім’ї, батько не знає чи не вміє чи просто не може показати своєму сину взірець гідної чоловіка поведінки.
Тут до гадалки не ходи і досліджень не проводь. Ясно, що сім’я прямо впливає на поведінку, погляд, світогляд і характер дитини. Бо дитина як губка все впитує і копіює модель поведінки зі своїх батьків. А діти гомосексуалістів будуть копіювати гомосексуальну поведінку своїх хворих батьків.
Про це стверджує доповідь дослідницької групи “Child Trends”: “Структура сім'ї має критичну роль для нормального розвитку дитини, оптимальною для дитини є сім'я з біологічного батька і біологічної матері, які перебувають у шлюбі з низьким рівнем конфліктів. [64] Виховні ролі батька і матері є специфічними і необхідними для розвитку дитини”. [46,47]
Хто би міг подумати?
За результатами австралійського дослідження 1996 року, в якому були зрівняні соціально-інтелектуальні показники розвитку дітей, які виросли в офіційному шлюбі, в цивільному шлюбі і в гомосексуальних парах, у дітей в офіційному шлюбі показники були кращими, а в гомосексуальних парах – гіршими. [48]
У 2012 дослідник Марк Регнерус з Техаського університету провів порівняльний аналіз дорослих, які виросли в сім'ях і в гомосексуальних парах. Ввиявлено, що у дорослих з гомосексуальних пар значно вищий рівень суїцидальних нахилів, венеричних захворювань, сексуальних домагань в дитинстві, звернення за психологічною допомогою, соціальної нестійкості і частіше розвиваються гомосексуальні нахили. [49]
Марк Регнерус
Після публікації результатів активісти почали травлю протти Регнеруса з тисячами образливих листів на email і по пошті, звинуваченнями в упередженості через власні “особливості” і закликами керівництва університету про його звільнення. [50]
Університет скликав спеціальну наукову комісію для перевірки дослідження, в результаті якого було підтверджено, що наукова робота має найвищу якість і відповідає академічним вимогам. [51]
У 2016 Дональд Суллінс з Вашингтона опублікував дослідження, яке виявило, що у людей, вихованих гомосексуалістами, значно вищий рівень депресивного розладу. [52] Крім перерахованих фактів, існує безліч трагічних одкровень і свідчень людей, які виросли з батьками гомосексуалістами. [53,54]
Гомосексуалізм існує серед тварин
Здається мені коли говорять про гомосексуалізм серед тварин, то мають на увазі кота, який від недостачі у своєму близькому середовищі самки починає сношатися з м’якими іграшками.
Кіт від довготривалої відсутності самок у своєму близькому середовищі переключається на інші предмети
А ось недавно на каналі Animal Planet вийшла реклама, присвячена Дню гордості з гаслом "Любов - це природно". Серед тварин, що були представлені в рекламі, були ще зебри і антилопи – усі одної статі.
Так плебсу впарюють гомосексуалізм. Реклама на Animal Planet, в якій були зображені тварини однієї статі, з гаслом "Любов - це природньо"
Але на ділі гомосексуалісти в самому розпалі своїх байок про гомосексуалізм серед звірів бояться, що поряд з’явиться професійний біолог. Кваліфікований біолог знає, що гомосексуальних відносин у дикій природі в природному середовищі існування не існує, оскільки справжній статевий контакт між тваринами одної статі просто неможливий навіть з чисто фізіологічних і анатомічних причин. Лише сапієнси настільки здичали, що довбуться один в одного таким чином.
Біолог Сергій Савельєв про гомосексуальну поведінку у тварин
“Гомосексуальні відносини», що спостерігаються у деяких тварин, являють собою ритуальну форму поведінки – прояв домінантності одного члена над іншим. Це навіть не статевий акт. Це соціосексуальна поведінка.
У формулюванні ВООЗ гомосексуальність - це “ексклюзивний або переважний сексуальний потяг до осіб своєї статі, з фізичними відносинами або без них”. Один з провідних світових дослідників сексуальної поведінки тварин Френк Біч, писав: “Самки можуть заплигувати на самок, а самці на самців, але без введення пеніса або кульмінації... Така поведінка навряд чи можна назвати сексуальним, більш точним буде визначення "садочна поведінка"... Якби у них була можливість, то вони швидше заскочили б на самку”.
Влучнішим терміном на людський лад буде “епізодична вимушена бісексуальність”. Така проблема може виникнути лише при несприятливих обставинах: при перенаселенні, нестачі осіб протилежної статі або в штучно створених неприродних умовах. Сексуальна поведінка у тварин, що стоять у своєму розвитку нижче, ніж шимпанзе, являє собою мимовільну реакцію на гормональні зміни в організмі, викликані впливом зовнішніх стимулів, контроль і усвідомленість якої сходять нанівець в міру зменшення інтелекту тварини.
Разом з тим, жодна тварина в природі не втрачає природного потягу до протилежної статі і реалізує фізіологічні наміри при першій же можливості. Тому стверджувати, що пес, який вскочив на іншого пса, - “гомосексуальний”, так само нерозумно, як стверджувати, що пес, який вскочив на бабцю – геронтофіл.
Собака намагається спаритися з бабцею
Людиноподібні самці бонобо в аналогічні ситуації нічого не сунуть один одному в рот або кишечник, як це роблять представники виду Homo Sapience, а лише вдаряються мошонки в ієрархічних розборках, позбавлених сексуального підтексту.
Гомосексуаліз не пов’язаний з педофілією
1 липня 2013 року на сайті Комсомольская правда вийшла новина про те, що гей-пара зробила прийомну дитину з Росії порноактором і здавала в оренду педофілам з усього світу. У 2005 році Марк Ньютон і його бойфренд Пітер Труін вмовили росіянку виносити їм сурогатну дитину за $8000.
Гей-пара і той самий хлопчик, якого долучали до зйомок в порно
У дослідженні Еріксона 1988 року, [55] 86% чоловіків, засуджених за розбещення хлопчиків (а це 35% з 229 учасників дослідження), назвали себе гомосексуалістами; таким чином, приблизно 30% (86% від 35%) ґвалтівників хлопчиків ідентифікували себе як гомосексуалістів.
Текстом вище було наведено опитування, проведене в 2013 році Національним центром по статистиці США, яке виявило, що число людей в Америці, які заявили про свої гомосексуальні нахили, становить 1,6%. [56] Інші дослідження в Великобританії, Австралії і Голандії показували 1,5%. 30%/1,5% = 20. Тобто гомосексуалістів серед розбещувачів неповнолітніх у 20 разів, ніж усіх інших. Дослідження з виміром припливу крові до статевого члена при показі еротичних картинок для оцінки сексуальної орієнтації засуджених чоловіків-збоченців також підтвердили цей факт. [56,57]
Дослідники Фройнд, Ватсон [56] і Ганьон [58] підрахували, що гомосексуальна поведінка призводить до педофільних нахилів у шість разів частіше, ніж гетеросексуальна. Окрім того статеві зносини з особою своєї статі вже самі по собі є гомосексуальними. А тому стверджувати, що педофіл-розбещувач хлопчиків не гомосексуаліст – логічно хибно.
Гомосексуалізм не лічиться
Незважаючи на те, що в сучасній медицині більша увага приділяється методам лікування лише небажаних одностатевих потягів, існує значний обсяг доказів того, що у значної кількості гомосексуалістів може статися довільне відновлення статевої орієнтації, без терапевтичного втручання. Цікаво, що деякі пацієнти під час терапії зазнали значного скорочення своїх одностатевих потягів, навіть у разі, якщо це не було кінцевою метою терапії, в результаті поліпшення інших психологічних проблем в їхньому житті. [59]
В одному аналізі, який охопив результати тридцяти досліджень терапії з відновлення орієнтації, проведених в період між 1954 і 1994 роками, показано, що у 33% пацієнтів відзначено відновлення фізіологічної орієнтації. [60] В іншому опитуванні, серед більш ніж 800 учасників різних психологічних методів корекції, у 34,3% відзначалося відновлення “виключно або майже виключно фізіологічної орієнтації”. [61]
У найбільш методологічно-строгого дослідження, коли-небудь проведеного з цього питання, опубліковане на 414 сторінках, було показано, що у 38% пацієнтів відновної терапії були досягнуті успіхи по відновленню орієнтації. [62] Російський психіатр і сексолог Ян Генріхович Голанд запропонував на конференції в 2002 році комплексну систему психотерапії гомосексуалізму, застосування яких привело до лікування 68 пацієнтів-гомосексуалістів і 7 транссексуалів. [63]
Уривок з фільму "Иван Васильевич меняет профессию", 1973
Успішно відновлює статеву орієнтацію (навіть на тлі жахливого тиску з боку гомосексуального лобі) психотерапевт Олена Лоренцо з Іспанії [64] і італійський психіатр Франческо Бруно. [65]
Активісти-гомосексуалісти голосно оголошують епізодичні випадки, коли у пацієнтів, що проходять корекційну терапію, спостерігалися побічні ефекти терапії, [66] хоча одночасно ревно заперечують достовірність таких же доказів на користь переваг та ефективності таких методів лікування. [67]
Ігноруються свідчення людей, що успішно відновили нормальну орієнтацію: Стівен Блек, [68] Дін Бейлі , [69] Роза Баттерфільд, Майкл Глатц. Само собою зрозуміло, що подібні історії не отримують розголосу в ЗМІ, через зусилля гомосексуальних лобі.
Гомосексуальні стосунки відрізняються високою чуттєвістю і романтизмом
Проведене у 2006 році дослідниками з Каліфорнійського університету опитування серед гомосексуалістів і гетеросексуалів виявло, що “більше половини чоловіків-гомосексуалістів (51%) не були ні в яких стосунках. Серед гетеросексуальних чоловіків ця частка склала 15%”. [70]
Два содоміта в образі древніх Афінян
В голландському дослідженні виявлено, що у чоловіків-гомосексуалістів, що живуть з “зареєстрованим постійним партнером”, спостерігається в середньому 8 коханців на рік. [71] У канадському дослідженні гомосексуалістів, які перебувають у “відносинах” з партнером не менше одного року, виявлено, що лише 25% не мали зв'язків на стороні. [72] Але не буду тут мусолити цю тему. Більш детальніше вона буде розкрита в наступних публікаціях.
У 2013 році канадські дослідники Макінніс і Ходсон опублікували результати дослідження, в якому вони вперше застосували методи оцінки неконтрольованого, несвідомого сексуального потягу для визначення взаємозв'язку між ставленням до гомосексуалізму і несвідомим (неконтрольованим) сексуальним потягом. Макінніс і Ходсон використовували тест прихованої асоціативності наступним чином: обстежуваним показували ряд різних зображень, які вони повинні були розподілити як чоловічі або жіночі, і ряд слів, які потрібно було розподілити як сексуально привабливі і непривабливі. При оцінці швидкості, з якою виконувався розподіл визначалося наявність прихованих асоціацій.
Результат дослідження показав: “Не було виявлено зв'язку між негативним ставленням до гомосексуалізму і прихованими гомосексуальними нахилами. Навпаки, серед жінок приховані гомосексуальні нахили корелювали з позитивним ставленням до гомосексуалізму (у чоловіків взагалі не було виявлено ніяких кореляцій). Крім того, серед чоловіків, явні гомосексуальні нахили корелювали з позитивним ставленням до гомосексуалізму. Наші результати великою мірою пояснюються ефектом подібності (тобто людям подобаються схожі на них і не подобаються несхожі)”. [73]
Закріплення пройденого матеріалу. Відео з YouTube-каналу Михаил Утопиан "Бегущий по Трешсмешу"
Підсумовуючи, вставляю відео з YouTube від Михайла Утопіана, в якому він викриває, здавалось би, залізобетонні наукові ствердження автора відео "Сожжение гомофобов", в якому автор наводив перелічені у двох публікаціях міфи і їх докази через накові дослідження.