Примітивні обивателі, як правило, в коноплі вбачають лише один спосіб застосування: фігачити з неї гашиш і анашу. Якби ви тільки знали, що в совку-СРСР з "бісівського зілля" робили:
- тканини для одягу та взуття
- мотузки, канати, парусину, брезенти і мішки
- папір (з 1га конопель виробляється бумаги в 4 рази більше, ніж з 1га лісу)
- корисну конопляну олію, каші і ліки
- технічні масла для машин
- метанол, метан, вугілля і, навіть, пластик з бензином
Всі вироби, продукти переробки і каша з конопляним маслом відрізнялися особливим божественним смаком, міцністю, якістю і дуже непристойною довгостроковістю. Та й само по собі вирощування коноплі на Русі, по-моєму, не секрет, хто хоч трішки читав твори класиків української літератури:
Ой як тяжко конопельці в сирій воді гнити,
А ще тяжче молодиці на чужині жити.
Конопля стійка до гниття під час довготривалого перебування у воді, безпечніша для тіла, оскільки не потребує хімічної обробки – у неї немає стільки шкідників, скільки у хлопка. В США 50% пестицидів йде на розпилення бавовни, таким чином скорочуються зусилля по його обробці – після 25-ти пестицидних душів листя випадають самі.
Бавовна росте лише в теплому кліматі і потребує значної кількості води. Конопля ж росте будь де, не потребує багато води і по врожайності в три-чотири рази більше за бавовну – за 110 днів рослина досягає у висоту 2-3 метри, що дає можливість збирати декілька врожаїв за сезон.
Конопля, Центрнаучфильм, 1980
При згоранні виробленого з коноплі бензину не виділяється і не забруднює оточуюче середовище сірка, внаслідок якої виникають кислотні дощі. Вугілля заходить не гірше звичайного для спалювання на електростанціях. Конопляний папір не потребував обробки хлоркою і буть міцніший за дерев’яний.
Маніакально ніхто не курив! Якщо хто і курив, а це були зеки і узбеки, у яких куріння травки – частина культури, - ну п'ють придурки метанол замість етилу, нюхають розчинник або клей. То шо, тепер метанол за рецептом віддавати, а на використання в господарстві розчинника змусити ліцензію просити? Навпаки, після заборони коноплі і розвернутої масштабної пропаганди проти неї народ почав активно вживати “не за призначенням”.
СРСР 30-ті роки, збирання конопленьного врожаю
Зважаючи на вживаність рослини у виробництві, до 1961 року коноплями засівалось не менше чверті (тобто, більше чверті) усіх посівних площ Радянського Союзу. Ще раз: четверть усіх посівних площ СРСР (просто, щоб уявили, скільки це). У 1982 році відповідальному за сільське господарство секретарю ЦК КПРС Михайлу Горбачову доповіли про тяжке становище з виробництвом коноплі:
"До 1960 року обсяги виробництва конопель не тільки повністю запезпечувало потреби легкої промисловості в цьому виді сировини, але і наша країна була великим експортером пеньки. Конопля вирощувалася в Російській Федерації, в Україні, в Білорусії, Казахстані та Киргизії. Під посівами в 1956-1960 рр. було зайнято в середньому близько 430 000 га... Вважали б за необхідне доручити Держплану СРСР і міністерству Сільського господарства розглянути питання про збільшення виробництва конопель до потрібних обсягів. "
А потім в шапіто "Організація Об'єднаних Націй" не великого ума особи проштовхнули ідею, що конопля – наркотик і зло. Такі ж самі невеликого ума підхопили ідею, і 30 березня 1961 р. підписали “Єдину Конвенцію про наркотичні речовини”. Тепер будь які види коноплі прирівнювалися до опійного маку.
Рослина включалася також в список наркотиків, що не мають медичного застосування. Це тоді, коли у всіх медичних посібниках XX-того і раніше століть конопля зазначалася як ефективний засіб проти склерозу, раку, СНІДу, глаукоми, мігрені, депресії, астми, дистонії, епілепсії і безсоння, а добротно діючими наркотичними властивостями володіє лише різновид коноплі – індійський каннабіс, що був заборонений в СРСР ще в тридцятих роках.
З 1961 року за вирощування конопель в СРСР настає кримінальна відповідальність у розмірі п'яти років в'язниці. Замість стійких конопляних технічних мастил в машини почали лити бавовняні масла, які зношуються в 10 разів швидше конопляних. Хлопок закуповували в Америки і, за рахунок скорочення посівних площ інших культур, сіяли в Середній Азії, що безповоротно підірвало економічну міць СРСР і привело до зникнення Аральського моря: штучно зробленими течіями рік Сирдар’ї і Амудар’ї орошали бавовняні поля (а колись пустирі) Казахстану, Узбекистану і Туркменістану.
Аральське море до\після. Знімки 1989 і 2009 року
До речі, купюри вічнозеленого доларового змія до сих пір виготовляються з коноплі. Але, американці про то не признаються.