Взагалі розповідь про Хокінга, щоби вона була більш доступною, треба було б почати, зайшовши здалеку, з Ніколи Тесли, його теорії, потім словечко про Ейнштейна і вже від нього логічно перейти до Хокінга. Але саме Хокінг недавно помер, і тому саме про нього хочеться написати.
Ілон Маск і Стівен Хокінг відрізняються своєю яскраво вираженою, як словесно так і в діловому вигляді, пропагандою ідеї переселення людства на Марс. Я сказав у попередній статті, що це абсурд і в кінці кінців утопія, оскільки нічого доброго на Марс ми з собою не принесемо, а розведемо там такий же курятник, який розвели у себе дома. Які б прагнення колонізації Марсу не були захоплюючими, але люди з такими умами – невже їм ніколи не приходила в голову думка про те, щоб навести на нашій планеті порядок, а вже потім можна будувати плани про хрестові походи у космос?
Навіть якщо ми говоримо про польоти на Марс, вони однозначно будуть білетом в один кінець. І не тільки для перших добровольців. Для усіх, скоріш за все. Дивилися фільм Марсіанин? Замисел кінострічки паршивий – він навіює брехливі уявлення про політ на Марс, романтизує по диснеївському шаблону подорожі на червону планету і вселяє думку про те, що добрі герої з NASA рятуватимуть тих, хто там потрапить в біду, ніби-то вижити на Марсі - як картоплю обісрати, а повернутися додому - як бзднути для прискорення.
Юрби ідіотів після того фільму записалися в добровольці для польоту на Марс. А Маск і Хокінг тільки й підбурюють, мовляв давай, круто, героєм загинеш, мати заплакану хустку на вінок повішає, а президент бронзовий орден випише (читай про ідеологію, якщо не читав). І таких героїв-камікадзе можна буде смажити в стратосферних пічках, виконуючи демографічну п’ятирічку золотого мільярду. Такий сценарій був у серіалі “Ковзаючі” 1995 року, тільки там замість марсольотів був телепорт в кращий світ, що на ділі виявився пічкою.
В липні 2017 NASA взагалі признало неможливість колонізації Марсу. В противагу заяві NASA недавно Ілон Маск запустив свої ракетки, так що може щось воно і буде. Але незалежно від того, чи чекають нас коли-небудь реальні польоти на Марс чи ні, ми повинні розуміти, що космос, дослідження, пов'язані з ним, постійні новини про "світле" майбутнє людства - ні що інше, як спроба закидати свідомість інформаційним шлаком. Показуючи тематичні космічні картинки і відео нас змушують відчути неважливість реальних процесів, що відбуваються прямо зараз наколо тебе, і таким чином викликати апатію.
Викликає запитання хвороба Хокінга, оскільки офіційно він хворів БАСом, боковий аміотрофічний склероз, нейродегенеративне захворювання, що вражає лише рухові нейрони і веде до м'язової атрофії. Однак люди з БАС вмирають приблизно за п’ять років, і останні роки доживають з трубкою в носі, роті або горлі, яка силою вкачує і викачує повітря в легені і з них, тому що організм не в змозі самостійно дихати. А Хокінг дихав як 3.14здів, живши з захворюванням десятки років.
Брехати про те, що у Хокінга не БАС, є свій сенс: знаючи про БАС, люди можуть купитися на те, що пошкоджені тільки моторні нейрони і людина залишається в здоровому глузді. Якщо ж це інше нейродегенеративне захворювання, то вже певно те, що воно може супроводжуватися деменцією, тобто недоумством. Тут вже малоймовірно, що народ купиться на геніальність.
Але в той же час є факти, що вказують на те, що Хокінг не такий вже і невмирущий. Є гіпотеза, можливо помилкова, що він таки помер на межі 2001 і 2006 року, оскільки є відмінності у зовнішності Хокінга: відмінності зубів у 80-х і 2000-х роках. У 2006 році у Хокінга різко почали торчати чотири передніх зуба, що відрізняються від тих, котрі були раніше. Якщо це робота дантиста, то який у ній смисл, якщо він сам ковтати не може і ложку з хавчиком йому прямо в глотку запихають?
Але це лише припущення, як і фейкове друге весілля Хокінга. Якщо припущення вірне і знайде свої докази, то причиною тому, що Хокінга підміняли двійниками буде те, що старий Хокінг таки скопитився від хвороби, а нового Хокінга насильно пічкали ін'єкціями з алюмінію, щоб довести до стану імбіцила. Навіщо тримати Хокінга "в живих" - інше питання. Скоріш за все для того, щоб можна було правдоподібно фальсифікувати науку (ой, повірте, вона вздовж і впоперек напічкана фальсифікаціями).
Почитай патент на “розумне” інвалідне крісло для Хокінга – це нереально. Ми до сих пір не маємо нормального синтезу мови, розпізнавання жестів і алгоритму предиктивного синтезу мовлення, а в кріслі Хокінга все це було ще у восьмидесятих роках. В описі патенту говориться, що він керує мовленням очима, вибираючи потрібні букви і слова, за допомогою інфрачервоного сканера, що визначає положення очей щодо екрану і обчислюючи, куди він дивиться.
Також слова вгадуються системою. Інтелектуальне введення у нас є в кожному телефоні. А де ти хоч раз бачив, щоб предиктивна автокорекція працювала без помилок? А у Хокінга 30 років система видає бездоганні тиради без помилок.
Навіть якщо все це, припустимо, реально і можливо: я пишу пальцями кожен день з дуже великою швидкістю великі обсяги тексту, і вже мозолі натер на пальцях об цю справу. Проте Хокінг пише більші обсяги, ніж я, за менший час.
Я переглянув багато відео з ним, і майже скрізь він починає строчити з грамотною художньою промовою тиради в реальному часі і майже без запинок. Навіть мені більше часу треба для обмірковування думок. І при наявності працюючих рук я витрачаю куди більше часу на схожі обсяги. Те що він робить очима, ну, вибачте, научпоп якийсь.
Більше часу Хокінг дивиться у сторону, а не попирхуючи вводить текст, і посміхається, як недоумкуватий. Він більше схожий на блаженного дурника з деменцією, який не розуміє толком, що відбувається навколо, але усміхається. Я таке бачив у людей після важкого інсульту: коли велика частина нейронів мозку здихає, вони стають схожі в поведінці на трирічних дітей, а то і зовсім на немовлят, які нічого сказати не можуть, але можуть виявляти примітивні емоції.
Рухи очей Хокінга ніяк не корелюють з інтерфейсом введення тексту, його мова йде, коли він дивиться в одну точку, а за описом роботи його приладу і за швидкістю тексту, він повинен в цей час зі швидкістю світла водити зіницями на всі боки і витріщатися на екран!
Мне смешно от того, какие же мы наивные идиоты и от того, что мы вообще так много лет могли не замечать очевидно и верить в то, что какой-то расплющенный по креслу блаженный "дэцэпэшник" в состоянии читать лекции и писать больше книг по физике ,чем здоровые люди, при этом вводя текст не смотря на экран... явно силой мысли, не иначе.
Але у 80-тих Хокінг ще щось міг говорити і втрата голосу – це результат операції. Так, було таке. Є кілька записів, як він розмовляв, але його мова більше нагадує перші дитячі звуки і вказує на деменцію. Вже в кінці 70-х і початку 80-х Хокінг розучився будувати осмислені фрази і тяжко було зрозуміти, що він говорив.
Але таки був один “студент”, який “інтерпретував” мовлення Хокінга. І він був єдиним, хто “міг розібрати” його немовлячий лепет, в той час як усі кругом відчували по науковому нещасно але повірили в те, що не синхронні ні по довжині, ні по звукам в загальних рисах мови Хокінга і його “перекладача” – не фарс. Нагадує серію зі Смішариків – Медіум: Йожит так же само безвинно усміхається.
Як якийсь розплющений по кріслу блаженний децепешник в стані читати лекції і писати більше книжок з фізики, ніж здорові люди, при цьому вводячи текст не дивлячись на екран? Явно силою думки, не інакше. Масони тролять не по-децьки.
Утопічні призиви валити з Землі на Марс і єретичні ствердження про те, що всесвіт чудом з допомогою гравітації сам собою зорганізувався з попелу викликають таку ж милу усмішку, як у самого Хокінга.
Не виключено, що так званий БАС Хокінга – це навмисні ін’єкції алюмінію, задля створення кулсторі про геніального інваліда і продовження діла ґвалтівників науки. Але про масонський цирк в наступних статтях.