Коренеплодом причин, що гальмують розвиток двох пострадянських країн-сусідів, є кастрований перехід від соціалізму до капіталізму. Інноваційні проекти, котрі б зрушили фіру з місця – відсутні, бо нема соціального визнання, і є страх відступити від продиктованого суспільством шляху розвитку "хороші оцінки в школі -> високий бал на ЗНО -> пристойний ВНЗ -> пристойна робота -> а потім будеш вирішувати, чим займатися в житті". А потім вже пізно - двері можливостей у цьому віці захлопуються.
Якщо в Росії виборчий етюд вже як два десятка років закінчується однаково, то в Україні ралі лише починається. І нема гарантії, що наступний президент буде ліпшим, ніж попередній. Але, якби я був президентом, я:
1. Скасував би закон про обов'язкову шкільну освіту до 11 (12) класу. Обов'язкова - до 9 класу, опісля за бажанням
2. Відмінив би ДПА і ЗНО в повернув право ВНЗ самим встановлювати вступні іспити. Основна мета школярів – неодмінно здати ЗНО, щоб з гарантією потрапити до (будь-якого) ВНЗ
3. Зробив би службу в армії обов'язковою і для студентів (або повністю перейти на контрактну службу). Нема чого вступати до ВНЗ, аби відкосити від армії
4. Визнав би вимогу наявності вищої освіти у вакансіях, що не мають відношення до наукової діяльності, незаконним. Це стало б сигналом для батьків і роботодавців, що для "пристойної" роботи вища освіта не обов'язкова
5. Дозволив би займатися підприємництвом з 14 років
6. Дав би можливість молоді без визнаних психічних захворювань у віці до 21 року включно взяти у держави пільгову позику для створення бізнесу в розмірі до 250 000 гривень на термін до 20 років під 4-6% у вигляді безакцептного списання певного невеликого відсотка від доходу позичальника, а не фіксованих виплат, що заганяють його в боргову яму. І зробив би отримання позики за простою заявою без додаткових розглядів і комісій у всіх відділеннях Ощадбанку.
І це крихітна частинка того, що негайно треба запровадити, тим паче в Україні, з котрої західні сусіди розкрадають інтелекти. Деякі батьки гордяться своїми дітьми, що ті виїхали за кордон і там працюють, гордяться тим, що створили настільки ненависні умови, що діти втекли з дому.